В Україні стартувала нова система атестації та безперервного професійного розвитку для фахівців медичної галузі, зокрема й фармацевтів. Який річний обсяг балів БПР є обов’язковим та як вести особисте освітнє портфоліо?

Вже з 2025 року всі працівники мають почати вести особисте освітнє портфоліо та фіксувати кількість набраних балів БПР. А з 2026 року заклади охорони здоров’я щороку перевірятимуть ці портфоліо незалежно від посади чи спеціальності. Це стане обов’язковою умовою для професійного зростання та атестації.

Особисте освітнє портфоліо: що потрібно знати

Кожен працівник охорони здоров’я повинен формувати окреме портфоліо для тієї спеціальності, з якої проходить атестацію. Типова форма такого освітнього портфоліо затверджена в додатку 4 до чинного Порядку.

Бали за БПР нараховуються за кожним видом освітньої діяльності відповідно до встановлених критеріїв. Усі дані враховуються лише за наявності сертифіката, зареєстрованого в електронній системі БПР, або інших офіційних документів, передбачених Порядком.

Також документ містить вимоги до закладів охорони здоров’я: вони мають слідкувати за своєчасним поданням працівниками своїх портфоліо до відділу кадрів і зобов’язані перевірити їх не пізніше ніж через 14 робочих днів після подання.

Скільки балів БПР потрібно набирати фахівцям і професіоналам?

Для різних категорій працівників медичної сфери встановлено відмінні норми накопичення балів безперервного професійного розвитку. У додатку 1 до Порядку наведено перелік спеціальностей, професійних профілів і посад, а також відповідність між ними.

До категорії професіоналів належать працівники, які здобули вищу освіту на рівні магістра або спеціаліста — наприклад, фармацевти. Фахівцями вважаються особи з освітнім ступенем молодшого бакалавра або бакалавра, тобто асистенти фармацевтів.

Для професіоналів обов’язковий щорічний мінімум становить 50 балів БПР. Починаючи з 2025 року, накопичення цих балів є обов’язковим для всіх категорій працівників системи охорони здоров’я, зокрема фармацевтів. Із 2029 року для проходження атестації необхідно мати не менше 250 балів БПР за п’ятирічний період.

На перехідний період (2026 – 2028 р.р.), у разі поновлення атестацій, передбачено поетапне підтвердження балів:

  • не менше 100 балів у 2026 році;
  • 150 балів — у 2027 році;
  • 200 балів — у 2028 році.
⚠️
Для фахівців встановлено річний мінімум у 30 балів БПР, а з 2029 року для атестації потрібно буде підтвердити не менше 150 балів за 5 років.

Аналогічно, у разі проведення атестацій у перехідний період, фахівцям слід мати не менше:

  • 60 балів у 2026 році;
  • 90 балів у 2027 році;
  • 120 балів у 2028 році.

Також передбачена можливість дострокової атестації. Якщо спеціаліст або професіонал набрав необхідну кількість балів, він має право подати документи на підвищення кваліфікації не чекаючи п’яти років, але не раніше ніж через три роки після попередньої атестації.

Окремі правила передбачено для співробітників, які проходять службу у Збройних Силах України чи інших військових формуваннях. Для них передбачено знижену норму обов’язкових балів БПР.

Обов’язкові напрямки для БПР: що мають проходити медичні працівники

В межах безперервного професійного розвитку працівники медичної сфери повинні проходити навчання за визначеними обов’язковими темами. Протягом одного атестаційного циклу (п’ятирічного періоду) кожен спеціаліст зобов’язаний хоча б один раз взяти участь в заходах БПР із таких напрямів:

  • етика професії (включаючи теми гендерної рівності, протидії дискримінації та стигматизації, дотримання конфіденційності, захисту вразливих груп, наслідків війни, емпатії, біоетики);
  • консультування та розвиток навичок комунікації (зокрема безбар’єрне спілкування);
  • діагностика та огляд у випадках насильства;
  • цифрова грамотність;
  • надання екстреної (невідкладної) медичної допомоги;
  • інфекційна безпека та профілактика поширення інфекцій.
Як нараховуються бали БПР

У додатку 6 до Порядку наведено перелік критеріїв, за якими відбувається нарахування балів за участь у заходах безперервного професійного розвитку. Всі освітні активності поділяються на три основні категорії:

  • формальна освіта — це навчання, що передбачає здобуття офіційного рівня освіти або наукового ступеня;
  • неформальна освіта — заходи, що не ведуть до здобуття освітнього ступеня, але сприяють професійному зростанню. Сюди належать тренінги, тематичні семінари, онлайн-курси, вебінари, майстер-класи та цикли підвищення кваліфікації;
  • інформальна освіта — самостійна діяльність, пов’язана з професійним розвитком, наприклад, написання й публікація наукових або оглядових статей у виданнях, що входять до міжнародних наукометричних баз, таких як Scopus або Web of Science Core Collection.