Аптека 9-1-1 на колесах вирушила Сумщиною 3 лютого 2025 року. Жителі більшості селищ Роменської громади, куди вона привозить ліки та медичні товари, не лише не мають аптек поруч з домом, а й позбавлені можливості дістатися найближчої – автобусне сполучення припинили ще за часів епідемії ковіду.
МАП Аптека 9-1-1 обслуговує 15 сіл Роменської громади Сумської області: Андріяшівку, Глинськ, Хоминці, Перехрестівку, Пустовійтівку, Вовківці, Житнє, Миколаївку, Рогинці, Малі Бубни, Бацмани, Великі Бубни, Біловід, Перекопівку, Анастасівку. Щодня – 3 селища, тобто аптечна автівка навідується у кожне село раз на тиждень. Важливість такого сервісу демонструють продажі. За неповні 5 місяців роботи кількість чеків склала 3 400, а за програмою «Доступні ліки» сільчани отримали препарати за 947 рецептами.
Опікується роботою МАПу та здоров’ям відвідувачів Аліна Павленко. Давайте познайомимося з мужньою фармацевткинею ближче!
– Ну, це я добре знаю з власного досвіду, бо живу в селі Плавинище під Ромнами і за моїм городом проходить траса на Суми. На початку повномасштабного вторгнення там наші хлопці трощили російські танки. А з вікна мого будинку добре видно дрони, які літають чи не щодня. Спочатку було страшно за дітей, які залишалися вдома самі. Однак вони, певно, як усі діти війни, попри свій вік – 10 і 12 років – напрочуд дорослі. Я їм пояснила, як хвилююся за них, тому ми постійно на зв’язку. Навіть на відстані 70 км я контролюю ситуацію (сміється).
– Так, я добре знаю, що їм запропонувати, коли болить спина чи підскочив тиск після того, як бабуся пів дня на рік картоплю саджала.
У нас тут села, які буквально вимирають – молоді не залишилося, усі майнули в місто в пошуках роботи. Навіть школи зачинили, бо дітей немає.
– Ми завжди бажані гості. І справа не тільки в ліках, які вони можуть придбати поруч з домом. Для них дуже важливе спілкування, бо більшість стареньких самотні. Коли вони вже все придбали і прощаються, то часто кажуть: «Якщо доживу, то прийду наступного разу». І тут в мені зазвичай просинається моя друга іпостась – я за першою освітою психолог і добре розумію силу підтримки і доброго слова. Завдяки цьому в нас з багатьма склалися дружні стосунки: вони підтримують мене, а я їх.
– Так, хоча електронний рецепт для них – таємниця за сімома печатками. Вони віддають мені свої телефони і я сама зчитую код рецепта та допомагаю обрати лікарський засіб. Мені довіряють, бо знають: я підкажу найефективніший з безплатних препаратів. Самі розумієте – пенсіонери…
– А як же! Пригадую, взимку ми якось прибули в село Хустянка, а поруч з нашим місцем паркування вже стоїть мікроавтобус. Тільки-но ми відчинилися, як звідти посипалися люди. Виявилося, наш сервіс набув такої популярності, що жителі навколишніх хуторів домовилися з місцевою агрофірмою, щоб вона доставила їх до нас в «аптечний день».
Кияни, харків’яни та мешканці інших великих місць не замислюються над тим, що не можна пити останню таблетку. Там аптеки на кожному кроці, придбати необхідне можна за хвилини. А тут люди завжди повинні мати запас знеболювальних, жарознижувальних та інших SOS-препаратів, щоб вижити. І я хочу передати нашій аптечній мережі подяки наших відвідувачів, які чую щодня за те, що їх не кинули напризволяще і забезпечують гідну старість.
