16 липня 2025 року Парламент ухвалив у цілому проєкт закону № 13276 «Про внесення змін до статті 11 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу медичної служби». Документ вводиться в дію з 1 січня 2026 року.

На сьогодні військова підготовка в українських медичних вишах не є обов’язковою — її проходять не більше 5% студентів, переважно тих, хто навчається на контрактній основі, і винятково добровільно. Ця підготовка охоплює лише незначну частину потенційних фахівців, що неприпустимо для країни, яка вже четвертий рік поспіль знаходиться у стані війни. 

З наступного року військова підготовка за програмою підготовки офіцерів запасу медичної служби буде обов’язковою для громадян України, які здобувають вищу освіту у сфері медицини чи фармації, відповідають критеріям придатності до військової служби за станом здоров’я та пройдуть відповідний професійно-психологічний відбір.

На Міністерство охорони здоров’я України покладаються повноваження погоджувати перелік військово-облікових спеціальностей, за якими вестиметься військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу, та обсяги підготовки за медичними та фармацевтичними спеціальностями.

Закон передбачає, що забезпечувати реалізацію програми будуть кафедри медицини катастроф і військової медицини. Наразі такі кафедри функціонують у 10 медичних університетах України, однак лише 4 із них мають повноцінні військові навчальні підрозділи, здатні готувати офіцерів запасу відповідно до вимог Міністерства оборони.

Для розширення можливостей навчання закон також передбачає відновлення раніше закритих кафедр військової підготовки та створення нових підрозділів у тих закладах вищої медичної освіти, де їх ще не існує. Це стане основою для формування якісного кадрового резерву медичної служби на випадок надзвичайних ситуацій, бойових дій або мобілізації.

Окрім практичної військово-медичної підготовки, студенти отримуватимуть базові знання з організації медичної допомоги в умовах бойових дій, тактичної медицини, евакуації поранених, організації медико-санітарного забезпечення на полі бою та дій у зоні техногенних і природних катастроф.

Цей крок є частиною ширшої державної стратегії щодо посилення обороноздатності країни та готовності цивільного медичного персоналу до роботи в умовах війни. Закон також передбачає співпрацю між вишами та Міністерством оборони для узгодження навчальних програм і нормативної бази.